Перейти до основного вмісту

Перші заходи допомоги собаці при отруєнні

Як допомогти песику при отруєнні

Варто пам’ятати, що в екстрених ситуаціях важливими факторами є теоретична підготовка господаря та його стресостійкість.  Розгублена людина, окрім ненаданої тварині допомоги, може завдати своїми діями ще більшої шкоди чотирилапому.

Раптові отруєння собак - одна з найактуальніших проблем, що хвилює власників тварин, адже загрозу для життя домашнього улюбленця може становити багато факторів як на вулиці, так і вдома. Аби така ситуація не застала господаря зненацька – пропоную  змоделювати найпоширеніші варіанти отруєнь тварин й обрати оптимальні шляхи допомоги.

Симптоми

Слід пам’ятати, що симптоми отруєння бувають доволі різноманітні й варіюють в залежності від того, якою речовиною отруїлася собака. Серед найчастіших, як правило: слабкість; тремтіння; занадто сильно виділяється слина; блювота; судомне посмикування м'язів; прискорене дихання; пронос; зайве збудження або, навпаки, пригнічений стан. Для початку необхідно зрозуміти чим саме отруїлась тварина.

Усі отруєння умовно можна поділити на харчові й не харчові. Останні виникають при контакті собаки з отруйними комахами чи хімічною продукцією (тут є ризик не лише при контакті хімікатів із слизовою тварини, а й навіть з шерстю).

У цей же час харчові отруєння виникають при випадках потрапляння токсинів (отрута біологічного походження) до травної системи собаки. Наприклад, коли Ваша собака з’їла на вулиці гнилий шматок м’яса тощо. У будь-якому разі необхідно зрозуміти, чим саме отруїлась тварина, і тільки потім переходити до дій.

Перша допомога

Першою й водночас найголовнішою задачею господарів при будь-якому виді отруєння є дії, які мають припинити надходження отрути в організм, затримати його всмоктування в кров, знешкодити й сприяти його швидкому виведенню з організму шляхом різноманітних блювотних засобів й промиванням шлунку собаки. Але при виборі інгредієнтів для промивання собачого шлунку варто бути обережним.

Коментує Вікторія Георгіївна Соломаха, лікар-ветеринар київської клініки «Зоосвіт»:

 «Ні в якому разі не можна давати тварині при отруєнні молоко. Отруєні речовини взаємодіють з білковими молекулами, що спричиняє, у свою чергу, більш швидке всмоктування отрути шлунком.

Для промивання шлунку варто використовувати воду, після чого дати собаці випити слабо-рожевий розчин марганцівки».

Також при отруєнні лікарі рекомендують зробити очисну клізму з підсоленою водою (1 чайна ложка на склянку води) при температурі 25-30°С. Обсяг залежить від розмірів тварини (від 100 мл до 1,5 літру).

Варто зауважити, що при припиненні серцевої діяльності або зупинці дихання у чотирилапого, необхідно терміново допомогти собаці ще не виїжджаючи з дому.

Коментує Дмитро Михайлович Яровий, ортопед-травматолог травматологічного відділення №1 Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги; Директор ТОВ "ОРТО-СФЕРА"

 «Допомога у вигляді серцево-легеневої реанімації повинна проводиться на першому етапі втручання (до надання спеціалізованої допомоги лікарем-ветеринаром), тому що  бездіяльність зі сторони господаря загрожує загибеллю тварини.

 При припиненні серцевої діяльності або зупинці дихання незворотні зміни настають через 4-5 хвилин, тому в цей необхідно розпочати проведення реанімаційних заходів у вигляді непрямого масажу серця і штучної вентиляції легенів».

Коли серцева діяльність і дихання улюбленця буде в нормі, необхідно перейти до іншого етапу допомоги – викликати блювоту.

Коментує Вікторія Георгіївна Соломаха:

 «Для того, щоб вивести з організму максимальну кількість отруєних речовин, рекомендую використати засоби, які викликають блювання. (необхідно влити насильно через рот за допомогою спринцівки):

  • Кухонна сіль - дві чайні ложки на склянку теплої води;
  • Гірчиця - одна столова ложка на склянку теплої води.
  • Перекис водню - змішується з водою в рівних пропорціях. Вливається в рот з розрахунку  1 столова ложка на 3 кг ваги собаки.

Після виведення з організму собаки шкідливих речовин необхідно показати  тварину спеціалістові. Якщо у Вас є ветеринарний паспорт улюбленця – не забудьте його взяти з собою!»

Від себе можу додати пораду, яку мені одного разу розказав лікар у ветеринарній клініці. Він запропонував спробувати Ентеросгель. Маленьким чотирилапим прийняти дозу як для дітей до 2-х років, для великих собак – як для дорослої людини. Необхідно у вказаних за рецептом пропорціях змішати з водою й залити розчин до рота улюбленця. Авжеж, мій чотирилапий був незадоволений такими рішучими діями й морщив мордочку, аргументуючи своєю мімікою, що він відмовляється вживати підозрілу рідину. Проблему можна вирішити, якщо вводити ліки до роту через шприц без голки.

«Человек собаке друг»?

На жаль, здоров’ю домашнього улюбленця загрожує  не лише гниле яблуко чи завелика доза медикаменту. Якщо вищезгадані речі є небезпечними  для собаки за результатом халатного ставлення господаря, то наслідком інших отруєнь є агресивна діяльність окремої касти людей – догхантерів.

З появою в Україні цих «активістів», навіть звичний вигул собаки в місті може закінчитися трагедією. Їхня мета – знищення максимальної кількості бездомних собак. Аби домогтися свого, вони розкидають приманки з отрутою на  галявинах, по яких прогулюються чотирилапі.

У будь-якому випадку, власнику собаки необхідно дотримуватись деяких  правил під час прогулянок зі своїм домашнім улюбленцем.

  • Пильно стежте за твариною і не допускайте, щоб вона підбирала з землі під час прогулянки підозрілі предмети;
  • Обов’язково звертайте  свою увагу на залишену їжу на вулиці. Авжеж, її могла залишити добра бабуся з сусідньої квартири, але не треба ризикувати здоров’ям тварини й дозволяти ласувати чотирилапому дарунком від невідомого самаритянина (найчастіше отруту кладуть в їжу або просто розсипають по землі й траві у вигляді порошку).

Отруєння собаки ізоніазидом

Симптоми

Собака починає втрачати координацію; у неї підкошуються ноги; заносить у сторони; блювота; слина виділяється у більших розмірах,  ніж завжди; з рота йде піна. При тяжкому отруєнні можливі: кома; судоми в усьому тілі; лактацидоз.

Перша допомога

Проти дії ізоніазиду існує антидот, який є у відкритому доступі в будь-якій лікарні – вітамін В6 (піридоксин). Через те, що цей препарат є нетоксичним навіть у великих дозах, його можна використати й до  дзвінка ветеринару.  Хворій тварині вітамін В6 вводять протягом 5 хвилин (при судомах), якщо судоми відсутні - протягом 30 хв. Також ізоніазид добре абсорбується активованим вугіллям.

Отруєння собаки щурячою отрутою

Симптоми

Анемія; кашель або кровохаркання; носова кровотеча; пронос; блювота; тремтіння.

Перша допомога

У випадках такого роду отруєння добре допомагає вітамін К1 (життєво необхідний для відновлення функції згортання крові). Але попереджаю, що його доволі важко знайти й в ідеалі купити десь заздалегідь (я обійшла 5 аптек на лівому березі Києва і в жодній його не було). Також антидотом від деяких видів щурячої отрути (а також від отруєння миш'яком і ртуттю)  є препарат  Унітіол.

Отруєння собаки антифризом

Симптоми

Блювота; пригнічений стан чотирилапого; порушення координації; загальмована реакція (у важких випадках переходить у кому). Симптоми можуть не проявлятись до 5 годин.

Перша допомога

Необхідно негайно викликати блювоту в улюбленця. Потім ввести в пащу собаки етиловий (винний) спирт в дозі 0,5-1 мг/кг. Перед цим його потрібно обов'язково розвести до 40% (горілка), тобто 0,9-1,5 мл горілки на 1 кг ваги чотирилапого.

Отруєння собаки  стрихніном

Симптоми

Початок захворювання раптовий (менш ніж через дві години). Збудження; відчуття страху в собаки, за якими досить швидко йдуть інтенсивні судоми (тривають близько 60 секунд, протягом яких собака закидає голову назад, не може дихати й синіє). Навіть легкі подразники (наприклад, якщо Ви поплескуєте долонями) викликають судоми в улюбленця. Ця характерна реакція допомагає швидкому встановленню діагнозу.

Перша допомога

Викликати блювоту, промити шлунок. Потім ввести активоване вугілля. Також необхідно пам’ятати, що при усіх видах отруєнь не можна годувати собаку.

Коментує Дмитро Михайлович Яровий:

«Необхідно розуміти, що при наявності в шлунково-кишковому тракті отруйної речовини, вживання їжі буде сприяти зсуву отрути в більш глибокі відділи кишечника, що призведе до додаткового всмоктування і знизить імовірність виведення отруйного вмісту шляхом блювоти. Промивання після годування теж втрачає сенс».

Авжеж, усі вищезгадані методи є лише елементами першої допомоги при отруєні. Тому окрім цих дій необхідно показати чотирилапого спеціалісту.   

2015-02-09