Історія притулку "Ліза", яким керує Зоя Дишливенко почалась із 5 безхатніх собак, які оселились на будівельному майданчику поблизу квартири, де жила пані Зоя. Жінка турбувалась про цих тварин поки одного разу не помітила, як діти натравлюють на них породистого пса.
Тоді і було прийняте рішення переїхати з Києва у будинок делеко за містом і перевезти туди цих собак. "А потім потрохи тварини почали додаватись: кого підстрелили, кого труїли, кого на колії у мішку кидали. Найбільше у притулку було 28 собак", - згадує Зоя.
Смерть моїх підопічних
- Що мотивує працювати далі
Я обожнюю тварин, вони моє життя, вони і мотивують рухатись далі
- Витрати притулку на утримання тварин
В середньому 30 000 гривень на місяць.
Корм - 10 мішків, це десь 10 000-15 000 гривень.
Обробки від бліх і кліщів десь на 5 000 гривень.
Я винаймаю авто для закупки м'яса, крупи, 2 а іноді 3 рази на місяць по 600 грн, тому що не можу за один раз все завезти, по перше морозилка тільки одна, по друге на все грошей не вистачає, вони живуть тільки на мою зарплату, плюс ваш корм, за що завжди дякуєм
Ремонт це болюча тема, потрібно поміняти огорожу, багато чого зробити, але поки що це тільки мрії.
Я утримую тварин одна, ми живемо на мою зарплату. Я отримую до 20 000 гривень, на себе майже не витрачаю. Ще є витрати на світло, дрова, газу у нас немає, ми варим на електроплитках і отоплюємо будинок взимку, адже майже всі собаки живуть у будинку.
Щоб не було бездомних тварин. Р.S. І щоб усі живодери вмерли у муках.
