До Всесвітнього дня боротьби зі сказом Happy Paw підготував серію інформаційних плакатів, які нагадують про просту, але важливу річ — сказ є смертельно небезпечним захворюванням, якому можна запобігти вакцинацією.
Плакати є у вільному доступі за посиланням. Їх можна поширити у соцмережах або роздрукувати та розмістити у ветеринарних клініках, притулках, зоомагазинах, громадських просторах чи просто там, де їх побачать власники тварин. Адже що більше пет-перентів пам’ятатимуть про щорічну вакцинацію, то більше тварин і людей матимуть захист від сказу.
Що таке сказ і чому він небезпечний для тварин та людей?
У липні 1884 року, після того, як 9-річного Жозефа Мейстера 14 разів вкусив скажений собака, впродовж 13 днів хлопчику провели серію ін’єкцій з експериментальною вакциною. До цього дня експерименти по вдосконаленню вакцини проводили лише на тваринах. Але Жозеф вижив і став першою людиною, вакцинованою від сказу. Його життя врятував хімік Луі Пастер, який роками працював над ліками.
На честь вченого і його надважливого для людства винаходу щороку у день його смерті — 28 вересня, відзначають День боротьби проти сказу, щоб привернути увагу людей до проблеми розповсюдження хвороби.
Сказ — це гостре вірусне захворювання, що вражає центральну нервову систему тварини або людини, а після появи симптомів у 100% випадках є смертельним.
Вірус сказу “живе” у слині інфікованих носіїв і може передаватися через укус, подряпини, при потраплянні зараженої слини на слизові оболонки або пошкоджену шкіру.
Носіями є передусім дикі тварини, але будь-які ссавці можуть захворіти на сказ, домашні тварини — не виключення.
Що може бути ознакою сказу у котів і собак:
- зміна звичайної поведінки, наприклад, безпричинна агресія / надмірна лагідність;
- втрата боязкості перед людиною або іншою твариною;
- надмірне слиновиділення;
- утруднене ковтання, водобоязнь;
- безцільне блукання, напад на предмети;
- слабкість або параліч;
- для котів — переховування у темних місцях.
Ліків від сказу не існує, втім, пам’ятаємо, що завдяки Луі Пастеру ми маємо вакцину.
Як же захистити свою тварину, а відповідно і себе від сказу?
- не відпускайте котів і собак на самовигул, особливо в місцях, де є вірогідність зіштовхнутися з дикими тваринами;
- не контактуйте з безпритульними тваринами, якщо їхня історія вам невідома або вони виявляють ознаки сказу;
- і головне — щороку вакцинуйте своїх домашніх улюбленців, навіть якщо вони не виходять на вулицю.
Але що ж робити, якщо все ж таки контакт стався — вас вкусила або поранила безпритульна тварина?
Рекомендації МОЗ такі:
- Впродовж 10-15 хвилин ретельно промийте уражене місце проточною водою з милом (найкраще - господарським).
- Обробіть краї рани антисептичним засобом (антисептик, спирт, йод тощо).
- Якомога швидше зверніться до лікаря.
Коли потрібне щеплення постраждалій людині?
З 1 січня 2027 року в Україні набуде чинності новий Стандарт медичної допомоги при сказі, який замінить інструкцію, що діяла з 2004 року. Він впроваджує сучасні підходи ВООЗ до постконтактної профілактики: оцінки ризику після контакту з твариною, обробки ран, вакцинації та застосування антирабічного імуноглобуліну за показаннями. Новий стандарт також передбачає чіткіші алгоритми надання допомоги та її доступність незалежно від місця проживання пацієнта.
За протоколом МОЗ лікар має оцінити ситуацію:
- чи був укус;
- чи була пошкоджена шкіра;
- чи потрапила слина тварини на слизові оболонки (очі, рот);
- чи відома тварина та її стан.
У більшості випадків при укусах або подряпинах призначається курс щеплень проти сказу. Якщо рани глибокі або їх багато — додатково може вводитися спеціальний захисний препарат (антирабічний імуноглобулін). Його призначають лише за високого ризику інфікування, зокрема при тяжких або множинних укусах, укусах у ділянку голови, шиї, кистей рук чи при ослиненні слизових оболонок.
Вакцина вводиться кілька разів за спеціальним графіком (4 дози впродовж 28 днів). Важливо: не пропускати дози; не переривати курс самостійно; приходити на щеплення у визначені дні. Неповний курс може не забезпечити повного захисту.
Якщо лікар відмовляється вводити антирабічну вакцину, чимшвидше зверніться до іншого медзакладу або зателефонуйте на гарячу лінію Міністерства охорони здоров’я за номером 0 800 505 201.
Також медики радять робити привентивну вакцинацію людям, чия робота пов’язана з ризиками бути зараженим: ветеринари, військові, єгері тощо.
У свою чергу ветлікарка команди «Доступна стерилізація» Наталія Соколова ділиться, що профілактична вакцинація зазвичай є ініціативою самих працівників, у державних лікарнях таке щеплення роблять не охоче, тому команда розглядає варіант зробити платну вакцинацію у приватних клініках.
Чому про сказ варто говорити?
За даними ВООЗ сказ входить до топ-5 найнебезпечніших зоонозів (хвороби, що передаються від тварин до людей). Україна залишається ендемічною щодо сказу — вірус циркулює серед диких і домашніх тварин, тому профілактика захворювання залишається актуальною. Щороку від сказу в світі помирають близько 60 000 людей, в Україні за даними Центру громадського здоров’я МОЗ України зафіксовано щонайменше 6 смертей від сказу з початку повномасштабного вторгнення. І всі вони — через укус невакцинованих котів і собак.
Серед тварин за 2025 рік зареєстровано 1240 випадків захворювання на сказ. Але війна додатково підвищує ризики: через зменшення охоплення вакцинацією тварин, збільшення кількості покинутих котів і собак, переміщення населення та появу високоризикових контактів з дикими й здичавілими тваринами, зокрема на окупованих і прифронтових територіях. А за даними ЦГЗ за останній рік кількість таких контактів зросла у 3,5 раза.
Лікарка ветеринарної медицини Марина Нємцева ділиться: «Багато тварин, яких вивозять із зони бойових дій, потенційно можуть бути хворі на сказ. Бо там вже давно ніхто не вакцинує тварин. І тварини постійно перебувають безконтрольно на вулиці, де є потенційні контакти з дикими тваринами. Чи просто здичавілими свійськими. Тому, враховуючи таку міграцію тварин, не виключаю, що колись сказ побачу вживу».
Іноді ветеринарні клініки можуть відмовити у прийомі вуличних тварин саме через безпеку персоналу, у разі якщо ветлікарі не мають вакцинації від сказу. «Завжди приймати безпритульних тварин — це політика нашої лікарні. Тварина не повинна бути позбавлена ветеринарної допомоги тільки через те, що вона бездомна. Але звичайно, ми оцінюємо ризики. І при найменшій підозрі на сказ, направляємо тварину у відділ по боротьбі зі сказом. Ну, і важливий аспект — весь наш колектив проходить щорічну профілактичну вакцинацію від сказу. Бо тільки вакцинація що тварин, що людей може врятувати від сказу» — коментує Марина Нємцева.
Як держава та Happy Paw протидіють сказу
Щороку Держпродспоживслужба проводить кампанії з профілактики сказу серед диких тварин методом пероральної імунізації. У 2026 році весняна кампанія охопила 10 областей і територію понад 121 тис км² , а восени вакцинацію планують провести у 20 областях з урахуванням безпекової ситуації.
На спеціально визначених територіях розкладають так звані пероральні вакцини — брекети коричневого кольору з привабливими для тварин харчовими компонентами. Вони є безпечними як для диких, так і для домашніх тварин.
фото зі сайту Держпродспоживслужби
Якщо собака випадково з’їсть таку принаду, панікувати не потрібно: вакцина призначена для перорального застосування і є безпечною для тварин. Водночас така принада не замінює щорічної вакцинації домашнього улюбленця ін’єкційною вакциною.
Для безпритульних котів і собак відбуваються державні або грантові програми безкоштовної стерилізації і вакцинації.
Зокрема, від початку повномасштабного вторгнення в рамках стерилізаційної програми Happy Paw були вакциновані понад 20 000 безпритульних котів і собак. Собак, які пройшли програму, можна впізнати за пластиковою кліпсою у вусі — вона свідчить про стерилізацію та вакцинацію.
У котів маркером може бути надріз на вусі або татуювання всередині вуха.
Для домашніх тварин держава також забезпечує безкоштовну вакцинацію проти сказу через державні лікарні ветеринарної медицини Держпродспоживслужби. Щороку там вакцинують близько 5 млн домашніх тварин.
Механізм простий: держава закуповує ін’єкційну вакцину для домашніх тварин, передає її до державної системи ветеринарної медицини, а щеплення проводять ветеринарні фахівці на місцях у клініках або під час виїзних кампаній. У 2026 році, наприклад, Держпродспоживслужба закупила понад 4,16 млн доз вакцини «Рабістар Ред».
Втім, на практиці доступ до цієї вакцинації є нерівномірним. У невеликих містах і селах може не бути державної ветеринарної установи, а в прифронтових населених пунктах доступ до ветеринарної медицини загалом може бути відсутнім. Ветлікарка команди «Доступна стерилізація» Наталія Соколова коментує: «Іноді на локаціях, де ми працюємо взагалі немає державних лікарень. У такому випадку доводиться самостійно купувати вакцину для проведення ветмісій».
За даними опитування, яке провів Happy Paw серед притулків-партнерів фонду, для вакцинації своїх тварин лише 32% шелтерів отримують вакцини у державних клініках, понад 60% — закуповують самостійно або користуються допомогою благодійних фондів.
Водночас вакцинація домашніх тварин проти сказу є обов’язковою, але відповідальність за своєчасне щеплення лежить на власниках тварин. Держпродспоживслужба рекомендує проводити його щороку, починаючи з 3-місячного віку, навіть якщо тварина не виходить на вулицю.
Вакцинуйте своїх улюбленців регулярно, поширюйте плакати від Happy Paw та інформацію, яка може врятувати життя.