Мелиса

Ні, я не породиста, хоча... Хто його знає. У моїй зовнішності точно є сліди породистих предків. Але це не головне. Мої вушка такі маленькі не із-за породи, а із-за морозу, який їх не помилував.

Мене викинули напризволяще і довелось відчути всі "прєлєсті" безхатнього життя смій та всіляко намагатись обереги моїх маленьких діток.

Діток я вберегла, їх забрали добрі люди. А я продовжувала шукати своїх людей, які й мене прихистять та полюблять, як рідну. Натомість знайшла лише запалення легенів та обмороження, завдяки чому мене помітили небайдужі та відвезли у ветеринарку.

Зараз я повністю здорова, оброблена від паразитів, стерилізована та готова їхати до тебе додому!
Кілька слів про себе: дуууже лагідна, муркотлива, турботлива, чемна та дружня. Лоток на 5+.
Короче кажучи, я - твоя ідеальна кішечка. Забирай мерщій мене додому! Мені так сумно без тебе у тісній кліточці.