Патрік

Історія Патріка в нашому притулку почалася майже рік тому з нічного телефонного дзвінка. Близько другої години ночі нам повідомили, що у неблагополучної жінки терміново забирають сімох цуценят. Клініки вже не працювали, двоє малюків перебували в агонії, решта страждали від кривавої діареї. Чекати до ранку було не можна — потрібно було хоча б спробувати дати їм шанс.

Так Патрік разом зі своїми братиками та сестричками опинився у нас.

На жаль, до ранку дві його сестрички не дожили. Ще одного братика ми втратили протягом наступної доби. Вижити вдалося Патріку, Захару, Зої та Петрі.

Майже рік малюки росли, міцнішали, дорослішали та вчилися довіряти людям. За цей час усі вони знайшли свої родини. Усі, крім Патріка.

І якщо чесно, для мене це досі залишається загадкою.

Патрік схожий на маленьке лисеня. У нього незвичайна шерсть — дуже м’яка, пухнаста та приємна на дотик. Він красивий пес, але його головна особливість зовсім не зовнішність.

Патрік неймовірно розумний. Я розумію, що кожен опікун може сказати так про свою собаку, але у випадку Патріка це справді так. Він уважний, ніжний та дуже спостережливий. Він аналізує все, що відбувається навколо, чудово зчитує емоції людини та ніби завжди на крок попереду.

Патрік дуже лагідний і делікатний собака. Він не нав’язується, але завжди хоче бути поруч зі своєю людиною. Йому важливий контакт, увага та відчуття безпеки.

Найважче Патрік переносить обстріли та повітряні тривоги. Під час атак і прольотів шахедів у нього починаються панічні атаки. Він отримує необхідну підтримку, але, на жаль, сьогодні багато хто з нас знає, що таке жити в постійному стресі. Тварини теж це відчувають.

Я дуже мрію, щоб Патрік нарешті знайшов свій дім. Родину, яка побачить у ньому не просто собаку з притулку, а справжнього друга та члена сім’ї.

Він пережив важкий старт у житті, втратив частину своєї родини, але не втратив довіри до людей. І мені дуже хочеться, щоб поруч із ним нарешті з’явилася людина, для якої він стане найкращим собакою у світі.