Тесса

Вона ще зовсім молоденька, 10 місяців. А вже за гратами в притулку. Її вивезли з війни разом з іншими. Швидко. Нашвидкуруч. Посадили в мішок і повезли, бо інакше — смерть. Так почалося її «дитинство». Не мама. Не теплий дім. Не ковдра. Клітка. Шум. Страх. Чужі руки. І вона досі дуже хороша. Досі тягнеться до людей. Сама проситься на ручки. Прижимається й тихо муркоче, ніби просить: «Не віддавайте мене назад в клітку…» Вона неймовірно ніжна. Тактильна. Ласкава. Ідеально ходить на лоточок. Уже стерилізована, вакцинована, оброблена від блох і глистів. Зручна. Безпроблемна. Ідеальна домашня кото-малявочка. Тільки дому в неї немає. Вона росте за ґратами. Дивиться, як повз проходять люди і життя. І кожного разу сподівається, що це прийшли саме за нею. А потім знову тиша. Якщо її не забрати зараз — вона просто виросте в притулку і зачахне від суму. І навчиться не вірити і не чекати вже нічого. Будь ласка. Врятуйте її не від війни — від самотності і відчаю. Заберіть шерстяну кото-дитину додому.