Айс

Одного прохолодного ранку на міському базарі між ящиками з овочами стояла стара картонна коробка. Усередині — кілька крихітних кошенят, які тремтіли від холоду й тихенько нявкали, кличучи маму. Хтось залишив їх там, сподіваючись, що «може, хтось забере»…
Люди проходили повз, хтось зупинявся, зазирав усередину — але йшов далі. І тільки кілька небайдужих сердець не змогли пройти осторонь. Вони обережно підняли коробку, загорнули малюків у теплу ковдру й повезли до нас.
У притулку кошенят зустріли з любов’ю: нагодували, зігріли, обробили від бліх, вакцинували. Зараз малюки підросли і готові їхати додому.
Ця історія вчить нас, що:
«Доброта — це теж вибір. Вона починається  з того, що ти не проходиш повз коробку…»