Це моя історія
Шсторія Дори дуже сумна. Ця істота вже знає - що таке зрада...
На прикінці травня до притулку приїхав господарь Дори і просто залишив собаку, яку він узяв у нас в притулку два роки тому, а тепер вона стала йому не потрібна...
Майже добу Дора плакала як дитя, вона не їла, не спала, із її очей текли справжні сльози.. Коли дивишся на таке - серце розривається..Ш на думку приходить лише одне запитання - "За що?"...
Два роки тому ми забирали ДОру з вулиці.. ми не знаємо чрму так сталося, але Дора була вагітна і пологи в неї почалися посеред вулиці, на асфальті...
До нас зателефонували люди, які не могли пройти повз..
Ми забрали Дору, цуценятка були здорові, вони підросли і ми їх прилаштували, Дору простерилізували в почали щукати їй господаря і домівку. Собака - просто дуже гарна - крупненька, чудовий окрас, розумна, контактна, орієнтована на людей.
Так раділи, коли знайшлися люди, що захотіли забрати Дору до своєї родини.. Два роки вона була домашньою...
А от тепер її повернули до притулку, привезли і викинули з автівки як непотрібну річ...Господарь сказав, що продав будинок, речі забрав, а Дору - ні...В новому житті цієї людини не знайшлося місця для собаки, не знайшлося часу навіть подзвонити до нас і попередити, Дору залишили біля притулку в той час коли в притулку не було навіть волонтерів і це диво, що собаки притулку не погнали її. А сама Дора мобуть памятала, що колись мешкала тут, і тут її любили і годували і не втікла.
Коментарі (0)