Що таке ноузворк? Або спорт для собачих мізків
Навантажити або, простими словами, втомити собаку можливо не лише прогулянками або зайняттями активним спортом. Напруження мозкових звивин втомлює хвостатих чи не більше, ніж фізичні вправи і, відповідно, сприяє їхньому ментальному розвитку.
Однією з таких “мозконавантажувальних” активностей є ноузворк, з англійської — робота носом. Це кінологічний вид спорту, у якому тварина має з допомогою нюху відшукати певні (цільові) запахи, що заховані й непомітні для ока. Ні тварина, ні людина не знають місця, де захований запах.
Ноузворком можна займатися з будь-якою твариною. Запахи однаково успішно відшукують як собаки, так і коти, щури, коні та інші, головне — пояснити їм “правила гри”.
Втім у змаганнях з ноузворку найчастіше беруть участь все ж таки собаки і, звісно ж, їхні люди. Адже цей спорт — справжня командна робота, яка сприяє налагодженню контакту між пет-перентом і песиком та дає змогу хвостатим легально реалізовувати потребу винюхувати, шукати, здобувати щось у найприродніший для них спосіб — використовуючи ніс.
Коли починати?
Тренування з ноузворку можна починати змалечку. Але безперечним плюсом цього спорту є те, що ним можна займатися із собакою будь-якого віку й він є чудовою профілактикою деменції для літніх тварин. Навіть якщо ваш улюбленець вже відсвяткував свій 10, 11, 12 (рахуйте далі) день народження, то ви можете почати тренування з нуля і це принесе лише користь для загального стану собаки і, можливо, медалі і кубки вашій парі на змаганнях з ноузворку.
Чи важлива порода?
Ще один з плюсів ноузворку: приналежність до породи ніяк не впливає на успіх у спорті. Адже нюхати — природна якість для собак як виду, тож запорука успіху — не породні якості, а практика і досвід. Адже собаки мають до 300 мільйонів нюхових рецепторів — їхній нюх у тисячі разів чутливіший за людський.
Про правила
Зразки запахів, які шукають тварини, у деяких країнах можуть відрізнятися. Це можуть бути: лаванда, аніс, гвоздика, кориця, апельсин, береза, кипарис та інш. Як джерело запаху можуть використовувати або спеції, або ефірні олії.
В Україні діє редакція правил, які прийшли до нас із Polska Liga Nosework. Згідно них, як джерела запаху, використовують 3 спеції: сушену шкірку апельсину, корицю і гвоздику.
Спочатку собаку вчать робити позначення суміші всіх спецій і тільки згодом запахи розділяють.
Пошук цих спецій розбитий на категорії і відбувається:
- у приміщенні;
- серед предметів;
- на місцевості;
- на транспорті.
Спортивна пара (людина+собака) може виступати як у всіх 4 категоріях, так і в окремих.
До змагань допускаються спортсмени, які успішно здали обов’язкові запахові тести на знання всіх 3 окремих запахів. Брати участь у тестах і змаганнях мають змогу собаки від 8 місяців.
Змагання проводяться у різних класах, починаючи з 0 і до 3. Що вище клас, то складніші пошуки. Так, наприклад, у класі 0 закладений тільки 1 зразок запаху на категорію, тоді як у класі 3 зразків запаху може бути до 5 або не бути взагалі, можуть бути присутні відволікання оманливими запахами (інші спеції, їжа) при цьому провідник не знає ні про відволікання, ні кількості зразків запаху, ні того чи вони взагалі є у певній категорії. То, що вище клас, то складніший, але цікавіший тренувально-змагальний процес.
Пара має змогу перейти у вищий клас в категорії за умови наявності 2 чистих пошуків у ній.
Спортсмени оцінюються за такими параметрами:
- кількість знайдених зразків запаху;
- швидкість пошуку (для кожного класу свій ліміт часу на пошук);
- взаємодія провідника і собаки у ринзі.
Також існує система штрафів за:
- хибне позначення собакою місця знаходження запаху;
- падіння смаколиків, якими заохочують собак за знайдений запах;
- руйнування рингу собакою та інш.
І доволі довгий список пунктів, за які суддя може дискваліфікувати спортивну пару з рингу чи зі змагань загалом, серед яких: чітке вказування собаці на знаходження зразку запаху, справляння собакою природних потреб у рингу або застосування аверсивних (жорстоких) методів виховання чи амуніції на території проведення змагань.
Існують кілька різновидів позначення собакою місця знахідки:
- позначення носом, коли собака буквально тикається носиком у місце, де відчуває найбільшу концентрацію запаху;
- позначення вкладанням або сіданням поруч із місцем, де знаходиться зразок запаху.
Провідник обирає той вид позначення, який найзручніший для нього або собаки. Пес вказує на місце знаходження запаху, а хендлер підтверджує знахідку підняттям руки або словом "Алярм".
Якщо ж провідник не впевнений у правильності місця знаходження запаху, то він може не підтверджувати знахідку і відправити собаку на подальший пошук закладки будь-якою зручною командою.
Переможницею у певній категорії стає та пара, яка, в ідеалі, найшвидше, без хибних позначень знайшла всі зразки запаху (або більшу кількість — у старших класах). Абсолютними переможцями змагань стають спортсмени, які отримали найбільше балів за підсумком всіх пошуків.
Де навчитися в Україні?
В Україні існують 4 клуби зі сертифікованими тренерками з Ноузворку:
Засновниця: Таміла Шустова, сертифікована інструкторка Polska Liga Nosework, суддя Ноузворк Україна і PLN
Засновниця: Вероніка Рябець, сертифікована інструкторка Polska Liga Nosework, суддя Ноузворк Україна, PLN, Nosework Europa
Засновниця: Жанна Олійник, сертифікована інструкторка Polska Liga Nosework, суддя Ноузворк Україна
Перша львівська нюхарня (Львів)
Засновниця: Наталя Якімець, сертифікована інструкторка Polska Liga Nosework, суддя Ноузворк Україна, PLN, Nosework Europa
Тож, підсумовуючи, які ж плюси зайнять ноузворком:
- можна займатися з будь-яким собакою, не зважаючи на його вік, розмір, породу чи її відсутність;
- сприяє ментальному розвитку песика і є профілактикою деменції;
- допомагає реалізовувати видотипову потребу собак у пошуку носом;
- зміцнює контакт та покращує стосунки із собакою.
З незначних мінусів можна зазначити потребу в часі, фінансові витрати на тренування та пошук нових місць для тренувань. Але цих “недоліків” точно замало для того, щоб вже зараз не записати свого пухнастого на базовий курс з ноузворку.