Puppy Blues або пост-цуценяча депресія — це складний емоційний стан, що може виникати у людини, яка взяла в родину цуценя. За своїми ознаками цей стан порівнюють з післяпологовою депресією.
Зміна розпорядку дня, купа незвіданих питань, обмеженість у пересуванні та постійна увага до маленького цуценяти може викликати стрес і пригнічення. Але всі ці емоції — нормальна реакція людини, побут якої різко змінився.
Як розпізнати пост-цуценячу депресію?
Після появи нового маленького члена сім’ї пет-перент може відчувати:
- стрес і роздратованість через зміни у звичному режимі дня, незадоволення поведінкою цуценяти;
- тривожність щодо можливих помилок у вихованні тваринки, страх за її здоров’я;
- розчарування у рішенні завести цуценя, невиправдані очікування від його появи в домі;
- виснаженість через брак сну, постійну увагу і контроль за маленьким цуциком.
Тривати такий стан може від тижнів до місяців, але важливо пам’ятати, що він — тимчасовий.
Як допомогти собі або близьким подолати цей період?
- пам’ятайте, пост-цуценяча депресія — це нормально, через неї проходять багато пет-перентів. Дайте собі час на усвідомлення і прийняття свого стану;
- не соромтеся просити допомоги в догляді за цуценям у рідних, друзів, так ви зможете відновити сили і стабілізуватися емоційно;
- діліться переживаннями зі знайомими пет-перентами, підтримка тих, хто має схожий досвід додасть впевненості у своїх діях;
- звертайтеся за порадою до професіоналів: заводчика, власника притулку, з якого ви забрали тваринку або кінолога. Вони мають досвід, який може стати допоміжним у побудові стосунків між вами і цуценям;
- дайте собі час на адаптацію. Налагодження побуту життя з цуциком — процес, який потребує часу. Не вимагайте від себе багато й не карайте за надмірні емоції, що виникатимуть у процесі виховання малечі;
- відволікайтеся. За можливості приділяйте час собі, зустрічам із друзями, займайтеся улюбленими справами, що не пов’язані з твариною;
- за потреби зверніться до психолога. Якщо ви відчуваєте, що самостійно не можете налаштуватися та впоратися із своїм станом, то не соромтеся звернутися до професіонала.
Стати пет-перетнтом — відповідальне, зважене рішення. Втім, хоч як би ви готувалися до цього, все одно виникатимуть безліч нових запитань і стресових ситуацій, пов’язаних з вихованням та утриманням цуценяти. Проте, за досвідом тих, хто пережив пост-цуценячу депресію, ви здобудете необхідні навички та знання, вибудуєте комфортну рутину для цуценяти. У свою чергу малеча навчиться розуміти вас і настане щасливий період пост-цуценячого задоволення.