“Я”, “загубив”, “собаку” — невинні слова, якщо вживати їх окремо і які б не хотів бачити в одному реченні жоден петперент.
На жаль, собаки губляться навіть у найвідповідальніших власників і для них це завжди несподіванка. “Він ніколи за все своє життя не бігав за зайцями / не відходив від мене на прогулянці далі ніж на 2 метри / не лякався гучних звуків” і т.д. — але все завжди може трапитися вперше.
Ніколи і нікому не зичимо переживати такий досвід, але попереджений — значить озброєний. Тому на прикладі історії однієї згуби (спойлер — зі щасливим кінцем) і за матеріалами Missing Animal Response, хочемо розказати про те, що обов’язково варто і чого бажано не робити при пошуці собаки.
Отже 25 грудня в полях Колонщини вирішила побігти за косулями і не повернутися до петперентів собака Маліна. І так, це сталося вперше за 8 років життя собаки, до цього вона не реагувала на інших тварин, була дуже вихованою і з власницею займалася пошуком людей у природному середовищі.
Словом, ніхто не очікував, що втеча взагалі можлива. Але маючи “колег по цеху” і будучи частиною потужної спільноти професійних кінологів і собачників, власники Маліни змогли розробити систему з пошуку загубленої тварини, яка в комплексі спрацювала:
Крок 1
Створення каналу для організації процесу пошуку.
Понад 150 небайдужих приєдналися до телеграм-каналу, який створили петперенти собаки. Там оперативно обговорювалася стратегія пошуку, координувалися люди, які у різний період часу мали змогу долучатися до процесу прочісування території / розклейки оголошень або розповсюдження їх у соцмережах.
Досвід Missing Animal Response:
“Іноді власники припускаються помилок, коли вирішують не шукати, а почекати, поки собака повернеться. В пошуках важливі перші кілька годин.
Подекуди власники припускають, що собаку вкрали й, зосереджуючись тільки на цьому, роблять багато дій, які не допомагають пошукам. Ну і є власники, які швидко втрачають віру і перестають шукати.
Рівень human animal bond (HAB) – рівень зв’язку людини з тваринами – впливає на потужність зусиль:
- люди із сильним HAB йтимуть на крайнощі, щоб знайти свого загубленого собаку
- люди зі слабким HAB швидше впадають у відчай.”
Крок 2
Створення і моніторинг точок з будь-чим, що має запах дому: речами власників, іграшками собаки, ковдрами, а також ємністю з водою і кормом. Розташовувати такі “мітки” варто не тільки на місці зникнення собаки, а й за ширшим радіусом, куди теоретично може рухатись пес.
Але важливо не тільки перевіряти створені точки, а й чергувати неподалік (на відстані 15-20 метрів), адже собака може не затримуватися на них і має бути людина, яка помітить тварину.
Коментар петперентки:
“Для Маліни довкола її зникнення було врешті загалом зроблено 7 точок з речима і їжею, які постійно перевірялись.”
Крок 3
Розповсюдження інформації про загубленого собаку у мережі з вказанням дати, місця зникнення, опису тварини, контактних даних, за можливості — нагороди за знахідку або інформацію.
Де:
- на нашому сайті за посиланням https://happypaw.ua/ua/arrange_animal
- профільні групи у соцмережах,
- репост у соцмережах друзями і небайдужими людьми,
- телеграм- і вайбер-канали найближчих до місця зникнення населених пунктів,
- реклама оголошення у платних пабліках і таргетинг у соцмережах,
- розповсюдження рилзів і тіктоків,
- за можливості — залучення ЗМІ.
Коментар петперентки:
“Коли я клеїла оголошення в одному з населених пунктів, до мене підійшла жіночка років так за 80 і сказала: "А я бачила, що ви шукаєте собачку, в тіктоці". Того навіть я не бачила!”
Досвід Missing Animal Response:
“Коли ми шукаємо загубленого собаку, ми передусім шукаємо людей, які або прихистили чотирилапого, або принаймні бачили його.
Багато собак, навіть які начебто нічого не бояться, лякаються, коли губляться. Деякі собаки, що загубилися, зрештою заспокоюються і підходять до людей, проте деякі — продовжуватимуть тікати навіть від господарів.
Якщо хтось вже намагався зловити собаку, подальші спроби навіть просто підізвати його можуть стати “спусковим механізмом” і навпаки — змусити від страху тікати далі. Гонитва за собакою самостійно, групою, пішки і на різних видах транспорту — теж може змушувати собаку бігти далі.”
Крок 4
Розклейка паперових оголошень у радіусі зникнення тварини. Дуже важливий пункт, яким не варто нехтувати й залучити до нього якомога більше людей.
Що довше тривали пошуки, то ширшим ставав і радіус розповсюдження. За приблизним підрахунком під час пошуків Маліни було розклеєно близько 1000 оголошень.
Коментар петперентки:
“Паперовими оголошеннями просто заполонили населені пункти від Києва по Житомирській трасі. Географія розклейки на фото (і це не остаточна картинка, бо остаточну не звели!) – вражає. І це не по одному оголошенню на зупинці, оголошеннями там заліплено буквально все.”
Крок 5
Усно попередити і повідомити про згубу місцевих мешканців і працівників “стратегічних центрів” у населених пунктах та на можливому маршруті тварини: магазини, заправки, пошта, СТО тощо.
Коментар петперентки:
“В курсі пошуків були всі лісники і лісництва, всі поліцейські відділки і ветлікарні, всі притулки і заповідники, всі ферми і магазини, всі сто і склади, всі-всі-всі-всі. Всіх їх об’їжджали, з усіма говорили.”
Крок 6
Фізичні пошуки собаки з ретельним прочісуванням території, де він загубився, а також огляд узбіч доріг / трас, з урахуванням того, що тварину могла збити автівка.
Коментар петперентки:
“Ми прочісували десятки кілометрів лісів / полів / хащів на предмет того, чи не провалилась кудись собака, чи не потрапила в капкан, петлю тощо. Прочісували як окремо — в перші дні, так і шеренгами — в два останні дні пошуку. Згідно зафіксованих даних було “пропрацьовано” щонайменше 571 кілометр. Але треки фіксували не всі, тож кілометраж значно більший.”
Досвід Missing Animal Response:
“Є шість факторів, що впливають на відстань, яку може пройти собака:
- Темперамент собаки. Те, як він поводиться з незнайомцями, прямо впливає на те, як далеко він може пройти, перш ніж хтось врятує його.
- Обставини. Собака, який просто вискочив з подвір’я, подолає невелику відстань і скоріше повернеться назад. Собака, який, наприклад, злякався гучних звуків, зірвався з повідка і помчав кудись наосліп, подолає значно більшу відстань.
- Погода. Екстремальні погодні умови (сніг, дощ, град, сильна спека) зменшать відстань, яку подолає згуба.
- Місцевість. Собака, який загубився в житловому районі, пройде меншу відстань, аніж собака, який загубився в гірській місцевості. Собака йтиме “шляхом найменшого спротиву”. Природні і неприродні перешкоди змінюватимуть напрямок собаки.
- Зовнішній вигляд собаки. Умовного пітбуля сторонні люди намагатимуться врятувати рідше, аніж лабрадора. Безпородний собака приверне уваги менше, аніж породистий.
- Щільність населення. Собака, що втік кудись у центрі міста, знайдеться (його хтось помітить і притримає) швидше, аніж собака, який загубився у полях. Відповідно, у другому випадку потрібно суттєво розширювати кола пошуків, бо собака може пройти більшу відстань.”
Через 4 дні після втечі, 29 грудня, комплекс задіяних зусиль нарешті виправдався. Схожу на Маліну собаку, що йшла вздовж траси, побачила продавчиня одного з магазинів у Копилові (5 км від місця зникнення песі). Те, що це саме Маліна, підтвердило відео від водія, який їхав повз собаку і вже був на зв’язку з петперентами згуби. У чаті вже йшла координація дій — до Маліни “летіла” найближча до неї команда “клеїльників оголошень”, які були знайомі собаці. На готові також був професійний ловець із шприцем зі снодійним, у разі якщо собаку не вдасться спіймати “руками”.
Коментар петперентки:
“Маліну не можна було спугнути, щоб вона не вискочила на трасу. І з іншого боку, не можна було упустити, щоб вона знову кудись зникла. На щастя, вона звернула на доріжку в бік від траси.
Там на автівці її змогли обігнати люди, які якраз приїхали. Маліна була в стресі і не йшла навіть до знайомих. Тому Дана її вже просто схопила хоч якось. Крик Дани в голосовому в чаті “Спіймала, у мене” – найкращі в моєму житті слова, які я колись чула.”
Саме завдяки такому комплексу дій історія загубленої Малінки завершилася щасливо, а ми вкотре впевнилися, що справа, в якій українці об’єднані — приречена на успіх.
Сподіваємося вам ніколи не знадобиться досвід петперентів Маліни і ось що ви вже зараз можете зробити, щоб убезпечити свого собаку:
- не відпускайте улюбленця з повідка, якщо знаєте, що в непередбачуваній ситуації не зможете його підізвати або спіймати;
- чипуйте собаку у ветеринарній клініці. Це безболісна процедура, чип матиме всю інформацію про власника тварини, яку можна побачити, просканувавши тварину у ветклініці спеціальним сканером;
- придбайте жетон-адресник з вашим номером/и телефону. Бажано, щоб він висів на окремому шнурочку — так у нього більше шансів не загубитися разом з амуніцією, яка може розстібнутися / зачепитися за гілля тощо;
- придбайте нашийник з GPS-трекером — так ви будете впевнені, що навіть загубившись песик швидко знайдеться. Не всі трекери однаково ефективні, але поговоріть із чатом-gpt, він точно підкаже, який підійде вашому собаці.
Не губіть своїх вуханчиків!