Перейти до основного вмісту

10 важливих змін до законодавства про захист тварин

Далеко не останнє місце у проблемі подолання безпритульності тварин займає правове регулювання даної проблеми, тобто наскільки законами і іншими нормативними документами в Україні детально передбачені шляхи і механізми вирішення такої проблеми.

Далеко не останнє місце у проблемі подолання безпритульності тварин займає правове регулювання даної проблеми, тобто наскільки законами і іншими нормативними документами в Україні детально передбачені шляхи і механізми вирішення такої проблеми. На жаль, на сьогодні законодавство України у сфері захисту тварин від жорстокого поводження, і особливо що стосується проблеми подолання безпритульності тварин містить значні недоліки та прогалини. У зв’язку із цим, юристи для Фонду підготували, на їхню думку, топ-десять змін, які необхідно втілити «на папері».

                

  • Розширити обсяг понять і визначень. Зокрема, в центральному законі, що стосується вищезгаданих проблем – Законі України «Про жорстоке поводження із тваринами» (надалі – Закон), зовсім відсутні такі поняття як «тварина під опікою», «власник тварини», «опікун над твариною», «вилов тварин», «регулювання чисельності тварин» тощо, що є ключовими у проблемі подолання безпритульності тварин.

 

  • Конкретизувати поняття «жорстоке поводження із тваринами». Не зважаючи на назву, поняття жорстокого поводження із тваринами в Законі існує лише на рівні невеличкого визначення. Доцільним вбачається передбачити більш конкретизоване визначення та додати невичерпний перелік дій, що вважаються «жорстоким поводженням».

 

  • Легалізувати т.зв. «міні-притулки» для тварин. Оскільки законодавство на сьогодні містить досить складні та серйозні вимоги до притулків для тварин, більшість приватних притулків фактично працюють нелегально. Варто передбачити можливість створення «міні-притулків», «місць тимчасового тримання тварин», для яких будуть значно спрощені вимоги по організації і утриманню чотирилапих друзів.

 

  • Дозволити вилов тварин приватним організаціям. Оскільки на сьогодні виловом можуть займатись виключно комунальні підприємства, внаслідок браку коштів та багатьох інших факторів, така робота здійснюється неякісно, а подекуди не здійснюється взагалі. Встановивши чіткі вимоги до організації, яка займатиметься виловом, деталізувавши процедуру та умови такого вилову, якість здійснення такої діяльності очікувано значно підвищиться.

 

  • Передбачити процедуру реєстрації домашніх тварин. На сьогодні необхідність і можливість реєстрації здійснюється лише в небагатьох великих містах України завдяки діяльності органів місцевого самоврядування і громадським ініціативам. У зв’язку із цим, для забезпечення ветеринарного контролю, полегшенню отримання дозвільних документів на перевезення тварин та спрощенню процедури пошуку загублених тварин, цілком виправданим є створення загальнодержавної системи реєстрації домашніх тварин.

 

  • Прийняти Типові правила утримання тварин у містах України на рівні Кабінету Міністрів України і зобов’язати місцеву владу прийняти такі акти в кожній адміністративно-територіальній одиниці із врахуванням особливостей регіону. Разом із тим скасувати існуючі місцеві правила утримання тварин, що подекуди містять абсурдні норми, а також припинити дію прийнятих ще за радянських часів правила утримання тварин, які на сьогодні досі є чинними, хоча вже неактуальними.

 

  • Передбачити розширений перелік способів регулювання чисельності тварин. На сьогодні відповідно до Закону діє схема регулювання чисельності тварин, що полягає в тому, що «по можливості проводиться стерилізація, а якщо немає можливості – евтаназія». Враховуючи знову ж таки дефіцит у бюджетах коштів на проведенні стерилізації, відповідальні служби вдаються до негуманного методу – умертвіння тварин. Натомість європейська практика свідчить, що існує безліч додаткових способів регулювання чисельності – «скорочення місць перебування», «скорочення місць годівлі» тощо, втілення превентивних способів як наприклад «боротьба з масовим незаконним розведенням тварин».

 

  • Захист суспільної моралі. Чинний в Україні закон «Про захист суспільної моралі», до переліку аморальних вчинків, випуск і розповсюдження продукції з якими заборонений відносить пропаганду війни, приниження особистості, пропаганду наркоманії, алкоголізму тощо. Разом із тим, до цього переліку не увійшло «жорстоке поводження із тваринами» або «особливо жорстокі форми поводження із тваринами», які потребують внесення у вказану норму.

 

  • Надання тваринам статусу «суб’єкта цивільних прав з особливим статусом». На сьогодні відповідно до законодавства України, тварини є речами, майном. В деяких країнах (Англія, США), тварина є суб’єктом цивільного права, має права та обов’язки, може вступати до правовідносин. Щоправда, таким суб’єктам наданий «особливий» обсяг правоздатності – вони прирівняні до «обмежено-» або «недієздатних», тобто їм призначається опікун, який виключно в їх інтересах і від їх імені може вчиняти правочини. Така конструкція є нетиповою для України, проте її втілення, а також втілення усіх вищезазначених змін, зможе зробити Україну прикладом в плані законодавчого регулювання захисту тварин та подолання проблеми їх безпритульності.

2014-08-06