Проблема жорстокого поводження з тваринами – складна і потребує всебічного вирішення. У той час як Інтернет наповнюється корисними порадами про те, як розпізнати ознаки отруєння та надати першу допомогу, ми хотіли б звернутися до питання не менш важливого – чи можна покарати і як покарати винних.
Ми звернулись за допомогою до наших партнерів – юридичної компанії Spektor Law Firm – та попросили пояснити, що робити, якщо був помічений факт отруєння як домашньої, так і безпритульної собаки.
Проблема жорстокого поводження з тваринами - складна і вимагає всебічного вирішення. У той час як Інтернет наповнюється корисними порадами про те, як розпізнати ознаки отруєння і надати першу допомогу, ми хотіли б звернутися до питання не менш важливого - чи можна покарати винних і як це зробити.
Ми звернулися за допомогою до наших партнерів - юридичної компанії Spektor Law Firm - та попросили пояснити, що робити , якщо був помічений факт отруєння як домашньої, так і безпритульної собаки. Відповідь ми отримали дуже ґрунтовну та детальну, і вирішили не скорочувати, бо кожна дрібниця важлива. Будемо раді будь-яких питанням, це дозволить ще глибше вивчити питання .
Чи є отруєння собаки (домашньої або бездомною) законним?
Ні. Питання захисту тварин регулюється Законом України «Про захист тварин від жорстокого поводження», який передбачає правила утримання тварин, поводження з ними, а також визначає, в яких випадках може проводитися регулювання чисельності тварин шляхом їх вбивства. Таке регулювання називається умертвінням. Відповідно до ст. 17 Закону, щоб умертвіння було законним, воно повинно відповідати декільком умовам:
1. Проводиться без використання негуманних методів умертвіння, які можуть призвести до передсмертних страждань тварин (задуха , отруєння , больові ін'єкції і ін..);
2 . Проводиться в приміщенні.
Виходячи з останньої вимоги, очевидним стає той факт, що вбивство собак прямо на вулиці є незаконним, а для законного умертвіння собак необхідно провести їх вилов і доставку в певне приміщення. У свою чергу, абз. 5 ст. 24 Закону* передбачає, що громадянам забороняється проводити самостійний вилов собак. Такий вилов повинні проводити тільки комунальні служби або підприємства з питань утримання та поводження з тваринами в населених пунктах, а тому вилов собак громадянами для їх подальшого умертвіння також є незаконним.
* Проте Законом також передбачені винятки із зазначеного правила. Так, громадянам дозволяється самостійно виловлювати собак, якщо такі собаки проявляють агресивність і тим самим створюють загрозу безпеці людей. Таке окремо взяте положення дозволяє особам, які отруюють собак, тлумачити його таким чином, що, якщо будь-яка собака проявить агресивність (навіть якщо така агресивність була викликана навмисно самою людиною), то вона може бути виловлена людиною навіть у момент, коли агресія вже пройшла, оскільки в момент самої агресії виловити тварину без допоміжних засобів було неможливо. А після вилову агресивної тварини, людина має право доставити його в окреме приміщення і умертвити. У такому випадку за формальними ознаками умертвіння буде законним. Однак це положення, як і будь-який закон, необхідно тлумачити системно, враховуючи всі норми, а не положення окремо взятої статті. При системному тлумаченні стає зрозумілим, що умертвіння собак громадянами може бути законним тільки у випадку умертвіння при обороні від нападу тварини, коли існує реальна загроза життю і здоров'ю людини, а не в будь-який момент після такого нападу, наприклад, на наступний день.
Отже, умертвіння безпритульних собак на вулиці окремими громадянами є незаконним, і, по суті, просто жорстоким вбивством. Умертвіння ж домашніх тварин без належних на те причин, передбачених ст. 17 Закону, також є злочином. Відповідальність за такі дії передбачена в ст. 194 та ст. 299 Кримінального Кодексу України та ст. 89 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Що робити, щоб покарати винних?
Звернутися до міліції обов'язково! І ми крок за кроком і з урахуванням будь-яких АЛЕ пояснимо, що до чого.
Подання заяви до міліції
Насамперед , після виявлення отруєння у тварини, необхідно звернутися до міліції із заявою про жорстоке поводження з твариною, у тому числі таке, що призвело до її смерті.
Якщо собака домашня
У заяві необхідно вказати, що Ваша собака була отруєна, обставини, за яких вона була отруєна та вказати осіб, які вчинили або могли скоїти такий злочин. Якщо тварині перед смертю було надано ветеринарну допомогу, бажано взяти письмові свідчення про це. У нашій практиці доказами надання ветеринарної допомоги була виписка з амбулаторного журналу ветеринарної клініки.
Якщо собака безпритульна
Якщо ж Ви знайшли мертвих бездомних тварин з ознаками отруєння (наприклад, навколо їх пащі багато слини), то необхідно так само звернутися до міліції з описаною вище заявою. Також, на сьогоднішній день більшість великих міст України мають центри ідентифікації тварин, які займаються безпритульними тваринами. Наприклад, у Києві існує комунальне підприємство «Центр ідентифікації тварин». Центр має телефонну гарячу лінію з приводу жорстокого поводження з тваринами (044-332-12-34). У випадку якщо у Вас немає часу або бажання самостійно займатися покаранням винних в отруєнні собак, Ви можете звернутися в такий Центр. Для того, щоб Центр «взяв під опіку» і надалі займався справою про отруєння безпритульних тварин, необхідно якнайшвидше зателефонувати туди та передати інформацію з приводу отруєних тварин, якій Ви володієте (місце і час отруєння, кількість тварин та ін.). Але необхідно пам'ятати , що передаючи справу у ведення Центру, Ви втрачаєте над ним контроль і можете цікавитися станом його розгляду тільки в Центрі, до якого звернулися .
Після того, як Ви написали і подали заяву до міліції, слідчий зобов'язаний внести дані про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру судових розслідувань, попередньо кваліфікуючи злочин (ч. 1 ст. 214 Кримінально-процесуального кодексу України). З цього моменту починається стадія попереднього розслідування, в ході якої слідчий зобов'язаний провести всі необхідні слідчі дії, які, на його думку, можуть допомогти розкрити злочин.
Ким Ви виступаєте при поданні заяви до міліції та які у Вас є права?
Особа, яка звернулася до міліції із заявою, має статус заявника. Права заявника перераховані в ст. 60 Кримінально-процесуального кодексу і вони досить обмежені порівняно з правами потерпілого. Тому ми рекомендуємо власнику померлої собаки, згідно з ч. 2 ст. 55 Кримінально-процесуального кодексу, звернутися в міліцію із заявою про притягнення його до провадження як потерпілого, в якому вказати, що йому були нанесені моральні та матеріальні збитки. Особа, яка повідомила правоохоронним органам про отруєння безпритульних собак, також може бути визнано потерпілим, якщо звернеться до міліції з аналогічною заявою. Але у своїй заяві він може посилатися тільки на заподіяння йому моральної шкоди.
Матеріальні збитки при скоєнні такого злочину полягає у знищенні собаки як майна. Згідно ч. 1 ст. 180 Цивільного кодексу України тварини є особливим об'єктом цивільних прав. Документом, що підтверджує право власності на тварин , є договір купівл-продажу, оренди, дарування тощ , оформлений належним чином, або реєстраційне посвідчення, яке видається Центром ідентифікації тварин після обов'язкової реєстрації собаки. Також підтвердженням права власності на тварину може бути ветеринарний паспорт, що видається власнику після проведення щеплення. Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу моральна шкода полягає, в тому числі, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна. Крім цього, абз. 1 ч. 1 ст. 4 Закону визначає, що жорстоке поводження з тваринами є несумісним з вимогами моральності та гуманності, і заподіює людині моральну шкод. Тому, посилаючись на заподіяння матеріальної та моральної шкоди, особа повинна обґрунтувати такі посилання, виходячи зі змісту зазначених норм .
З моменту подання заяви про притягнення особи до провадження як потерпілого, воно набуває всі права та обов'язки потерпілого, передбачені ст.ст. 56-57 Кримінально-процесуального кодексу (в тому числі, клопотати до слідчого, знайомитися з матеріалами справи, одержувати копії процесуальних документів та ін.)
Як довести, що мало місце саме злочин, а не «випадковість»?
Для притягнення особи до кримінальної відповідальності, в ході розслідування потрібно довести такі факти:
1. Тварина загинула не природною смертю, а була отруєна;
2. Тварину вбили із застосуванням жорстоких методів;
3. Саме підозрювана особа вчинила вищезазначені дії.
Доказами зазначених фактів, які мають право надати заявник або потерпілий, можуть бути:
1. відеозапис, на якому зафіксовано особу, яка чимось годує загиблих тварин;
2 . Письмові та усні свідчення щодо особи, яка, на думку того, хто дає свідчення, вчинила злочин, і яке є можливість ідентифікувати або пізнати.
Крім цього, якщо Вам стало відомо про те, що будь-яка особа має корисну інформацію, яка може допомогти при розкритті злочину, наприклад, про особу злочинця, знаряддя злочину, то Ви маєте право звернутися до слідчого з клопотанням про проведення допиту свідка.
Єдиним належним доказом того, що собака була отруєна, а не померла від природних причин, є висновок експерта. Обов'язок проведення експертизи, яка визначить причину смерті тварини, лежить на правоохоронних органах. Але якщо Ви хочете прискорити розгляд справи, то маєте право взяти цей обов'язок на себе і звернутися до державної лабораторії ветеринарної медицини, яка знаходиться у вашому регіоні, для проведення ветеринарної експертизи, яка встановить причину смерті собаки.
Що повинен робити працівник міліції після отримання Вашої заяви?
Якщо у справі з'явився підозрюваний, то, не пізніше ніж через два місяці з дня повідомлення про його підозру, кримінальне провадження (простіше - розслідування ) має бути закрите або слідчий повинен звернутися до суду з обвинувальним актом. Провадження може бути закрите тільки у випадках , передбачених ч. 1 ст. 184 Кримінально-процесуального кодексу (наприклад, за відсутності дії кримінального злочину, якщо не було встановлено достатньо доказів для доведення вини підозрюваного і були вичерпані можливості їх отримати та ін.).
У разі, якщо слідчий звернувся до суду з обвинувальним актом, подальшу долю обвинуваченого вирішуватиме суд на підставі доказів, отриманих у ході досудового розслідування і безпосередньо під час судового розгляду. У разі визнання особи винною в жорстокому поводженні з твариною, суд може накласти штраф у розмірі до 850 грн. або призначити арешт строком до шести місяців.
Якщо в справі немає підозрюваного, то слідчий складає постанову про припинення виробництва на підставах, передбачених п.п. 1 , 2 , 4 ч. 1 ст. 284 Кримінально-процесуального кодексу.
Якщо слідчий міліції недобросовісно виконує свої обов'язки
Іноді слідчі ухиляються від виконання своїх обов'язків або виконують обов'язки недобросовісно. Кримінально-процесуальний кодекс містить норми, які дають право оскаржити таку бездіяльність, і визначають, в якому порядку проходить оскарження (ст.ст. 303-304 Кримінально-процесуального кодексу).
Наприклад, оскарженню підлягає невнесення слідчим відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви або не вчинення слідчим процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений Кримінально-процесуальним кодексом термін. Заявник може оскаржити постанову слідчого про відмову визнавати заявника потерпілим. Також може бути оскаржене заявником та потерпілим рішення слідчого про припинення кримінального провадження.
Яке покарання можуть отримати винні
Адміністративна відповідальність
Залежно від обставин справи , підстав для притягнення особи саме до кримінальної відповідальності може не бути (якщо відсутній склад злочину, передбачений ст. 299 Кримінально-процесуального кодексу). У такому випадку особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності за жорстоке поводження з тваринами, їх мордування і будь-яким іншим діям, що призвели до смерті тварини (ст. 89 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Залучити особу до відповідальності за цією статтею легше, оскільки Постанову про притягнення до адміністративної відповідальності складає представник правоохоронних органів, і немає необхідності доводити факт правопорушення у суді. Але й відповідальність за таке правопорушення менше, ніж за злочин - лише штраф від 153 до 357 грн.
Цивільна відповідальність
Потрібно зазначити, що особа, собака якої була убита, має право звернутися до місцевого суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди проти особи, що отруїла собаку. При цьому саме на особу, яка подає позов, буде покладено обов'язок довести всі обставини, на які вона посилається, і підтвердити розмір відшкодування матеріального збитку і моральної шкоди. При цьому докази того, що тварина була отруєна, і що саме особа, проти якої подано позов, отруїла тварину, можуть бути такими ж, як і в кримінальному процесі.
Підводячи підсумок
Очевидно, що процедура притягнення винних до відповідальності за отруєння собак є дуже складною. І навіть не тому, що законодавство містить певні прогалини і неточності. Основним фактором у цьому питанні є людський фактор - правоохоронні органи не хочуть займатися такими справами і тягар доведення лягає на осіб, що прагнуть до справедливості. Вважається, що оскільки вбивством безпритульних собак не завдається шкода і збиток громадянам, то такі справи можна ігнорувати. Вбивство ж собаки, яка мала власника, завдає, на думку міліції, надто незначні збитки. Саме через таку байдужість правоохоронних органів і пасивність більшої частини громадян, у багатьох містах продовжують діяти угрупування людей, які отруюють і відстрілюють тварин серед білого дня.
Тому ми просимо всіх, хто дочитав цю статтю - давайте не будемо байдужими! Чим більше заяв отримає міліція, тим більше шансів вплинути на ситуацію в цілому!