Васька

Василій свій вік проживав в селі у магазина. Такого велетня за його красу не раз намагалися забрати в хату, але він тікав. Наші люди не звикли каструвати котиків, еге ж. Так і жив не тужив, аж поки його не збив якийсь...та поїхав. Якби не стара жіночка, там і закінчилося б життя Васьки, в кущах чи під сходинками магазину, в пилюці. Так він потрапив до нас. Перелом щелепи, черепу, вибите око, інше око назавжди розбите. Василій осліп. В свої 8 років йому довелося вчитися жити заново. Довго пристосовувався, але зміг. Адже коти себе не вміють жаліти, вони живуть далі. Вчаться, адаптовуються. І навіть на стільці та кігтедряпку тепер вилазить Васька. Тяжко лише зістрибувати. Важко отримувати в морду ляпасів від інших котів, вони думають він зрячий. Важко трохи їсти, щелепа тепер не така. Не ті майстри її ремонтували зразу. Але не дивлячись на все це, Васька радіє життю: любить поїсти, любить увагу, дружній до котів. І навіть не мітить, все ще маючи котяче багатство. Того і щокатий такий. Шукаємо для нього особливих людей: уважних, чуйних, бажаючих подарувати своє серце не просто коту, а "титану" наших вулиць. Василій має лише пару кликів (зуби видалено через запалення), усі щеплення, терплячість, доброту та підкупний розмір велетня. Дружній, спокійний, просто опора для ока в оточені. Нагадування, що життя - лише мить, і його поворот непередбачений. Подаруєте Василію інше життя? Якого він не знав і не мріяв?