Тузік

Тузік — маленький песик із дуже великим серцем, яке колись просто розбили.

Його історія банальна й від того ще болючіша. Після смерті літньої господарки Тузік став нікому не потрібен. Так він опинився на вулиці, а потім  у комунальному притулку Кам’янського.

Для багатьох він був “складним”. Тузик жив у вольєрі довгий час і майже не йшов на контакт. Його боялися, навіть прибирати у вольєрі було надважкою задачею. Він тікав, скалився від страху, захищався. Коли Тузіка передавали до нашого домашнього притулку, працівники комунального притулку змушені були вдягати на нього ловчу петлю, бо просто підійти до нього було неможливо.

Але вже того ж вечора ми змогли знайти контакт.

Насправді Тузік не агресивний. Він просто дуже наляканий по характеру. Це собака, який неймовірно прив’язується до “своєї” людини. Якщо довіриться — віддасть всю душу. Він дуже “мамин” песик, ніжний, відданий, ревнивий у хорошому сенсі, любить бути єдиним маленьким улюбленцем у домі. Може ревнувати і до людей, і до інших тварин.

Тузік чудовий дзвіночок, розміром майже з котика. Важить усього 4 кг. Так, він може показати характер, коли йому щось не подобається, наприклад вичісування. Може скалитися, але за цим немає злості чи справжньої агресії. Він просто чесно показує свої емоції.

Ми пролікували йому зубки, кастрували, обробили — Тузік повністю готовий до переїзду додому.

Йому дуже потрібна людина, яка зможе побачити в ньому не “страшну собаку з притулку”, а маленьку живу душу, яка ніколи не мала нормального життя й дуже хоче нарешті стати чиїмось улюбленцем.