Оріон

Його знайшли в селі Томіна Балка — у будинку, який майже згорів після ворожої атаки росіян по мирних жителях. Там уже не було життя: попіл, уламки, запах диму.
І кіт, який ледь дихав.

Коли Оріона знайшли, він був непритомний. Дихання — ледве помітне. Це була та межа, де або диво, або кінець.
І диво сталося: його життя вдалося врятувати.
Але зір — ні. Очі він втратив назавжди.

Оріон живе у повній темряві.
Він не бачить людей, не бачить рук, які тягнуться до нього з турботою. Він чує. І досі боїться гучних звуків.
Він відчуває. 

Його світ — це запахи, дотики і тиша.
Будь-який різкий звук повертає його туди, у той згорілий дім.

Йому не повернути зір.
Не стерти те, що з ним зробила війна.

Але він заслуговує на інше життя.
Життя, в якому є любов, турбота і безпека.
Життя, де темрява — не про самотність.