Морфей

Морфей чекає.

Колись у нього був світ — не просто дім, а ціла маленька держава.

У затишній оселі старенької жінки жили коти. Багато. І серед них Морфей був головним. Старший, мудріший, спокійний. Він не командував — він просто був тим, до кого тулились. Його поважали. Його слухали. В його тиші було щось заспокійливе, наче вогонь у каміні. І навіть сама бабуся, здається, розмовляла з ним, як із рівним.

Коли вона пішла, світ зламався.

Залишились двері, що більше не відчинялись, миски без запаху, кроки, що вже не лунали. Кожен котик по-своєму шукав відповідь. Але саме Морфей — старий, сліпий, втомлений — перший підійшов до нас. Перший дозволив доторкнутись. Немов зрозумів: тепер його справа — повести за собою інших.

Так він опинився в притулку. Не один — разом з цілим плем’ям хвостатих сиріт. І хоч його шерсть уже посріблена віком, у його поставі досі є гідність. Його очі не бачать — але він все одно бачить більше, ніж здається.

Сьогодні він тихо лежить у своєму кутку. Він не нарікає. Він уже не чекає чудес. Але іноді, коли у кімнату заходить хтось новий, він трохи підводиться. Ніби питає:

— Ти не мене, випадково?..

І знову вкладається, обережно, не сердито, а з тією гідною тугою, яку мають тільки ті, хто пам’ятає, що таке любов.

Морфей багато пережив. І не просить нічого зайвого. Лише куточок тиші, трохи рук — теплих, спокійних. І когось, хто не злякається його віку. Бо за його спиною — ціле життя. 

📍 Полтава

📞 0950092447

Умови всиновлення:

• Спокійний дім — лише в приміщенні, без стресу

• Поважне ставлення до віку, здоров’я, сліпоти

• Любов — не як милування, а як тиха присутність, що не зраджує

«Серед багатьох завжди є один, до кого притискаються всі. Морфей був саме таким.»