Санта

Я - Санта. І я чекаю на диво! Я знаю, що дива існують! Адже я жива і майже щаслива. Новогродівка у Донецькій області... Мій колишній дім. Я була щаслива, бо мала свою улюблену людину. Хазяйку. Ми разом гуляли по вулиці і я навіть ходила з нею попід ручку на двох лапках, як чемна дівчинка. Я дуже старалася бути хорошою. Але, мабуть, щось робила не так... Вона поїхала у інше життя без мене... Моя знайома волонтерка, яка опікувалася хвостиками у Новогродівці, благала довезти мене хоча б до Дніпра, бо вже домовилася про прихисток для мене з притулком Але хазяїн сказав, що у машину не пустить, а моя улюблена хазяєчка додала: "ніяких притулків, хай ліпше вдома помре"... І поїхала...

Наталя не здалася, вони двічі поверталися по мене з командою порятунку і таки вивезли з-під вогню.