Атос дивиться на членів нової сім'ї з такою вдячністю, яка ніколи ні однією людиною не була виражена. Він щасливий, адже тепер його люблять і бережуть.
Історія песика Атоса не схожа на долю його літературного прототипу, в усякому разі, до того, як він потрапив в один з наших притулків. Наш волонтер підібрав його і сестричку Міледи на вулиці, таких маленьких, переляканих і змерзлих. Мало що відомо про їх колишнє життя до притулку, однак не складно здогадатися, що цуценятам з народження не вистачало уваги, турботи, та й просто їжі.
Працівники та волонтери заповнили цей дефіцит і забезпечили Атоса всім необхідним. Пухнастик швидко відійшов від потрясінь і проявив себе, як вихований і благородний чотирилапий друг.
Як магніт він приваблював до себе погляди і увагу всіх у притулку. Неосяжна енергія, сильна чоловіча воля і характер прекрасно поєднуються в Атосі. Можливо саме тому з першої ж хвилини знайомства він зачарував свою нову господиню.
Зараз вони живуть душа в душу, і ніс в ніс. Цінують кожну хвилину, проведену разом. Атос любить вислужуватися перед господинею: приносить газету і тапочки. «Мрія, а не собака», - стверджує власниця.
Але найголовніше в їх взаєминах - це емоційна складова. Атос дивиться на членів нової сім'ї з такою вдячністю, яка ніколи ні однією людиною не була виражена. Він щасливий, адже тепер його люблять і бережуть. Душевні травми важкого дитинства по-трохи починають загоюватись.
Сестричка Атоса, Міледи теж знашла своє місце в чудовій родині і тепер її щастю немає меж.