Луна

Бувало лежу собі на диванчику, муркочу біля своєї людини. Роблю їй масажик лапками своїми. І потім засинаю. Та сниться мені страшний сон, ніби мене викинули на вулицю. Зрадили. І сон цей триває досі.

Можливо ти допоможеш мені прокинутись?

Я Луна. Люблю няшкатись, підставляти пузіко. На ручках не часто сиджу, більше поруч люблю. 

Я не буду вимагати багато уваги, бо мені добре і на самоті, або поруч зі своєю людиною у ліжечку. Та я вже більше року живу у притулку. Котики приходять і уходять. А мною взагалі ніхто не цікавиться. Не гарна? Не варта? Чому???

Розглядаю Київ та область. Я навчена до лоточку, дряпки та домашнього життя. А також вже стерилізована та вакцинована.

Чекаю той день, коли мені скажуть "Прокидайся, ти в сім'ї"