533 безпритульні собаки, які живуть у притулках Фонду Happy Paw, з нетерпінням чекають на зустріч зі своїм майбутнім господарем. У середньому, щомісяця тільки п'ятьом з них щастить потрапити до нової родини.
Так, декілька місяців назад пощастило і Гері, річній дворняжці зі складною долею. Вона знайшла відповідальних та люблячих господарів. Її новою родиною стали прекрасні люди: надзвичайний і поважний посол Чеської Республіки в Україні Іван Почух з дружиною Мартіною.
533 безпритульні собаки, які живуть у притулках Фонду «Happy Paw», з нетерпінням чекають на зустріч зі своїм майбутнім господарем. У середньому, щомісяця тільки п’ятьом з них щастить потрапити до нової родини.
Так, декілька місяців назад пощастило і Гері, річній дворняжці зі складною долею. Вона знайшла відповідальних та люблячих господарів. Її новою родиною стали прекрасні люди – надзвичайний і поважний посол Чеської Республіки в Україні Іван Почух з дружиною Мартіною.
Ми попросили Мартіну Почухову розповісти, як їхня сім'я зважилася взяти собаку з притулку, з якими труднощами вони стикаються під час її виховання і чи існує проблема безпритульних собак в Чехії.
Розкажіть, будь ласка, як Ви прийняли рішення взяти собаку з притулку?
У нас раніше вже жила собака, і вона теж була взята з притулку. Безпритульні тварини хоч і не породисті, але дуже красиві і оригінальні. Я навіть думаю, що вони можуть бути розумнішими породистих, і у них кращий імунітет, тому що їм довелося в житті пристосовуватися.
Собака Гера, яку Ви взяли в свою сім'ю, відразу Вам сподобалася?
Гера виявилася чимось схожа на нашу колишню собаку, тільки трохи більша. В основному, вони схожі тим, що обидві дворняжки, але коли я її побачила, то відразу подумала, що ми можемо стати подругами. Я взяла її на повідок, і ми пішли гуляти з нею навколо притулку - мені важливо було відчути, чи будемо ми розуміти один одного.
До речі, мене ще перед поїздкою до притулку співробітники Фонду «Happy Paw» попередили, що у Гери складний характер, вона боїться людей. Але це не тільки нас не зупинило, а й, навпаки, додало впевненості у правильності прийнятого рішення. Ми подумали, що у такої тварини небагато шансів знайти господаря, люди швидше виберуть ласкавого цуценя чи собаку з поступливим характером. Коли ми побачили що буде складно, це був своєрідний виклик. І, загалом, ми вирішили, що зможемо подбати про таку собаку.
Скажіть, Ви стикаєтеся у вихованні Гери з якимись труднощами?
З самого початку у нас виникали деякі складності. Вона боялася наших друзів, сусідів, постійно на них гавкала. Але я багато читала в Інтернеті, як привчити тварину не боятися, як виконувати найпростіші команди. Я завжди дивилася, що їй подобається, наприклад, вона не любить звуки мобільника, зате дуже любить музику з магнітофона і навіть тепер трохи танцює. Крім того, ми з Герой щотижня відвідуємо дресирувальний центр на Караваєвих Дачах. Там нам допомагають навчитися правильно спілкуватися, а якщо виникають якісь труднощі між заняттями, то я завжди можу зателефонувати, і мене проконсультують і допоможуть розібратися.
На Ваш погляд, собака, яка виросла в притулку, потребує більшої уваги, ніж, наприклад, взята ще цуценям?
Якщо собаці було в притулку погано, то, напевно, потребує. Але наша Гера там не була самотня, вона жила зі своєю сестрою. І ми збираємося в наступні вихідні поїхати до притулку, щоб подивитися чи згадають вони один одного. Може бути, вони сумують один за одним?
Розкажіть, будь ласка, як вирішується проблема безпритульних собак в Чехії?
У Чехії собаки не народжуються на вулиці. У нас всі собаки мають спеціальний чіп, а це означає, що вони швидко знайдуться в разі втрати. Якщо ж все-таки господар не знайдеться, спеціальні служби її відразу забирають до притулку. Як правило, туди потрапляють собаки, у яких, наприклад, помер господар, або ті, від яких господар відмовився, а також собаки, які загубилися і їх поки не можуть повернути додому.
А чи буває, що люди просто відмовляються від тварин?
На жаль, буває. Тому що у них може змінитися життєва ситуація і вони вже не зможуть тримати вдома собаку. Або у них вже не вистачає часу на тварину. У будь якому випадку, таке буває.
Саме для того, щоб перевірити готовність і рішучість людини, яка бажає взяти собаку з притулку, ми пропонуємо спочатку заповнити спеціальну анкету, а потім підписуємо договір про опікунство. Вам це доставило яких-небудь незручностей?
Жодних незручностей. Навпаки, я думаю добре, що це робиться. Якщо потрібно витратити час, щоб заповнити анкету, то це означає, що людина дійсно хоче взяти тварину. Також такий відбір дає можливість вибрати по-справжньому відповідальних господарів. А це добре і для людей, і для самих собак, і для Фонду.
Чехи часто забирають собак з притулків?
Я думаю в Чехії багато таких людей, зараз це тренд у всьому світі. У вас люди частіше купують дорогих породистих собак, а у нас - навпаки, вважають «якщо я візьму собаку з притулку - це краще». І тут справа не в «престижі», а тільки в почутті, що я можу допомогти.
Але в Україні теж багато таких людей. Наприклад, у нашому будинку живе сім'я, яка допомогла безпритульному собаці. Вони забрали тварину навіть не з притулку, а прямо з вулиці. У бідної собаки була очна інфекція, вона вже практично не бачила. Але її взяли в сім'ю, вилікували і тепер собака здорова і має справжніх господарів. Я захоплююся такими людьми! Адже не кожен на таке піде, але все-таки є багато небайдужих людей.
Ми вдячні Вам за небайдужість до безпритульних собак і за те, що Ви зробили життя однієї з них щасливою! Що б Ви хотіли побажати нашим співвітчизникам?
В Україні, звичайно, існує проблема з кількістю безпритульних собак на вулицях. Їх неможливо всіх забрати до притулків, оскільки на це ніколи не вистачить коштів. У Чехії собак забирають з вулиць швидко, тому що собак там мало і люди, побачивши на вулиці бродячого собаку, навіть самі відвозять її до притулку або відразу викликають спеціальну службу. У вас в країні безпритульним тваринам складно. Мені дуже шкода, що люди отруюють собак на вулицях. Цього робити не можна. Потрібно обов'язково вирішувати проблему безпритульних собак тільки гуманними методами.
Ви абсолютно праві. Наш Фонд всіляко критикує діяльність догхантерів. Законодавчо в нашій країні передбачена відповідальність за жорстоке поводження з тваринами, а фактично люди залишаються безкарними. Дуже важливо змінювати ставлення людей до безпритульних собак. Саме тому вагомою частиною нашої діяльності стала інформаційно-просвітницька робота в школах і вузах. Ми проводимо для дітей виховні лекції, привозимо їх до наших притулків, щоб вони знайомилися з безпритульними собаками. Ми хочемо, щоб українці гуманно ставилися до тварин і вважаємо, що потрібно змінити світогляд і стереотипи, які існують на сьогодні в нашому суспільстві. А головне, ми віримо, що кожна собака рано чи пізно знайде свого господаря.